Їсінська Фабрика №1. Частина 2: Період Свободи та Культурна Революція

Їсінська Фабрика №1. Частина 2: Період Свободи та Культурна Революція

Вступ

В попередній частині ми розібрали становлення Фабрики в післявоєнний період за допомогою приватних кооперативів. Ці кооперативи працювали ще за старими імперськими лекалами, а якість виробів була на найвищому рівні. Періоди, які розглянемо в цій частині, за своєю суттю діаметрально протилежні, від повної творчої свободи до каторги. Цей той час, коли Фабрика повністю сформувалась.

Період Свободи

🪽 Назва періоду говорить сама за себе. В цей час майстри почували себе дуже вільно, їхні фантазії не обмежували, а навпаки – заохочували творити. Вони відвідували конференції, виставки, отримували замовлення від інших митців, а також їм було дозволено розробляти дизайн чайників і ставити власну печатку на вироби. За основу вони брали відомі моделі чайників династій Мін та Цін, і в цілому фабрика нагадувала традиційні майстерні. Відлік періоду починається з офіційного утворення фабрики в 1958 і закінчується в 1965 році.

🦾 В 1958 році розпочався рух «Великий стрибок», а разом із цим масштабування і модернізація виробництв. На цьому фоні найбільші кооперативи і всі приватні майстерні об’єднали в єдине підприємство «Їсінська фабрика виробів з пурпурової глини» 宜兴紫砂工艺厂, а також офіційно відкрилася керамічна школа, де учні майстрів 1955 року вже стали наставниками.

🛠 З 60-го року був впроваджений ряд іновацій. Ручні методи подрібнення та замішування відійшли в минуле з придбанням подрібнювача «Реймонд», змішувача глини та вакуумного глиноміса. Почали виготовляти чайники методом лиття шлікерної рідкої глини у форми, але подібні вироби мали вкрай низьку якість, тому не мали попиту і метод згодом прибрали. Нове ексцентрикове гончарне коло підвищило виробіток через механічне формування тіла чайника, яке не прижилося через невдоволення працівників, але успішно було впроваджене штампування кришок в металевих формах.

🔥 Окремо варто згадати про печі. До 1960 року для випалу чайників використовували «драконові печі» 龙窑, які мали форму тунелів і тягнулися схилами гір. Вони потребували велику кількість дров, тому в періоди дефіциту їх заміняли на вугільний пил, що дуже знижувало якість виробів. В 1960 уряд інвестував 456 000 юанів в дві нові печі зі зворотним полум’ям 倒焰窑, які могли працювати на вугіллі, вугільному пилу та на пилу з мазутом або маслом.

🥀 Це дозволило набагато знизити кількість браку продукції через можливість контролю температури, збільшити партії і стабілізувати якість кераміки, що було важливо для масового виробництва простих і дешевих чайників. Водночас такі печі майже знищили художню цінність через погіршення колористики та текстури, втрату автентичності традиційного випалювання та знеособлення виробів. Це найважливіший переломний момент в чайниках з їсінської глини.

Особливості Періоду Свободи

✔️ Для видобутку глини почали використовувати динаміт, а шахти вже мали глибину до 200 метрів;
✔️ Модернізація та автоматизація;
✔️ Повна мистецька свобода майстрів;
✔️ Впровадження масових стандартизованих моделей чайників, що продавалися через каталоги. Такі чайники робили нижчі за рангом майстри.

Культурна Революція

🧨 В 1966 почалася «Культурна революція» 文化大革命, під час якої традиційна культура вважалася антикомуністичною. Почали знищували музейні експонати, приватні колекції, цінні артефакти, картини, меблі, кераміку, а інтелігенція була оголошена ворогами народу. Світло комунізму не оминуло Їсінську фабрику.

🏺 Впродовж цього періоду було знищено безліч старих та унікальних еталонних виробів, а майстри і працівники піддавалися репресіям, утискам, переслідуванням та катуванням. Так пані-майстриня Цян Жун була засуджена до 10 років каторжних робіт на Фабриці, а майстер У Юньгень покінчив життя самогубством після тортур.

©️ Управління Фабрикою стало сильно централізованим та ідеологізованим. Художні чайники були оголошені буржуазними (не для партії), тому фокус змістився на більш прості форми, часто з гаслами і пропагандою. Майстрам заборонили ставити свої печатки, і в цей період абсолютно всі чайники маркувалися однаковою печаткою 中國宜興.

⛓️‍💥 Якщо в попередній період тільки майстри працювали з найкращою глиною, то тепер глина була однакова для всіх. Якість виробів і самої глини значно погіршилась через недбале ставлення до видобутку, методів обробки і намагання виконати план. Наприклад шахта №4, яку відкрили в 1972 році, за декілька років мала глибину майже 800 метрів.

🔥 В 1973 році встановили нову тунельну піч довжиною 54 метри, яка працювала на метані, тож процес виготовлення пішов ще швидше, а браку стало менше. Чайники отримали кульовий фільтр-гніздо 球孔 на експортний запит Японії. Був налагоджений реекспорт чайників в США, Європу та Австралію.

Особливості Періоду Культурної Революції

Особливості періоду (окрім репресій):
✔️Відкриті нові родовища глин;
✔️Найпоширенішою глиною стала Цзи Ні 紫泥;
✔️Впровадження технології лиття під тиском;
✔️Виготовлення в прес-формах;
✔️Перехід на випалювання в тунельних газових печах;
✔️Найкращі ремісники виготовляли для партії, кваліфіковані виготовляли для експорту, а інші – для внутрішнього ринку.


Читайте також:
Їсінська Фабрика №1. Частина 1: Передумови становлення та період Кооперативів
Їсінська Фабрика №1. Частина 3: Періоди етикеток
Їсінська Фабрика №1. Частина 4: Штампи та висновок
Основні види їсінської глини. Загальні відомості про глину Фабрики №1


🍀 СРІБНИЙ ЛЕЛЕКА – магазин автентичних чайників з їсінської глини від Династії Цин до 1990х років🍀
Срібний Лелека
Срібний Лелека

🦾 Зроби внесок для реабілітаційно-протезного центру Tytanovi


Залишити відповідь

🦾 Зроби внесок для реабілітаційно-протезного центру Superhumans

Відкрийте більше з Чайнатека

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання