Їсінська Фабрика №1. Частина 3: Періоди етикеток

🍀 СРІБНИЙ ЛЕЛЕКА – автентичні чайники з їсінської глини від Династії Цин до 1990х років🍀
Срібний Лелека
Срібний Лелека

Вступ

🕊 Після закінчення жорстокого періоду «Культурної революції» розпочався курс на відкриття Китаю, економічні реформи, співпрацю з міжнародним та приватним капіталом. Країні були потрібні валютні надходження, тому Китай почав підлаштовуватись під міжнародні торгівельні вимоги, так з’явилася Зелена Етикетка.

Зелена Етикетка

🟢 В 1977 році з’явилася овальна «Зелена етикетка» 绿标 з написом «MADE IN CHINA», яку наклеювали на вироби. Ця етикетка є лише експортною міткою, а не спеціальним маркуванням Фабрики, тим не менш вона зробила вагомий внесок в датування виробів.

🎖 Першим приватним замовником Фабрики №1 був Ло Гуйсян 罗桂祥, засновник компанії Vitasoy з Гонконгу, який був неприємно вражений якістю виробів і з’ясував, що майстрова робота занепала. Це не дивно, оскільки з 1966 до 1979 року вкрай мала кількість керамістів отримали підвищення рангу, а на ~600 ремісників було всього 10 майстрів. В 1979 році він замовив першу партію чайників власного дизайну, яку отримав тільки в 1981 році. Зараз пан Ло вважається поштовхом до відродження керамічного майстрового мистецтва Їсін.

⏳ Чайники періоду «Культурної революції» здебільшого виготовлялися за допомогою прес-форм, але вони були більш деталізованими ніж в період «Зеленої етикетки». На додачу знову прискорили виробничий план, тому вироби стали більш грубішими і масивнішими. Почали виготовляти чайники з більш дешевої Пурпурової глини 紫泥 і вкривати рідкою Червоною 红泥, щоб надати вартості, хоча ці чайники не були гіршими за якістю виготовлення, називалася така глина НЗВХ (Ней Цзи Вай Хун / 内紫外红). В глину почали додавати металеві порошки для надання кольору, а також змішувати різні глини. Саму ж глину більше довго не витримували, оскільки з’явилися новітні вакуумні змішувачі для прискорення процесу.

❇️ Період «Зеленої етикетки» почався в 1977 році, а закінчився в 1986 році, але так вважають не всі, деякі датують період до 1983 року, а 1983 – 1986 роки називають періодом «Без етикетки». Плутанина з датуванням виникла через саму етикетку, оскільки її приклеювали не в момент виготовлення, а тільки перед експортом. Інша причина – це ворожнеча з Тайванем. Таким чином чайники, які експортували до країн без заборон на китайську продукцію, були з етикеткою, а для реекспорту на Тайвань етикетку не клеїли або зривали. Сама ж етикетка була недовговічна і легко стиралася.

Особливості Періоду Зеленої Етикетки

✔️ Вважається останнім раннім періодом;
✔️ Відродження майстрової роботи;
✔️ Повернення штампів зразку Періоду Свободи;
✔️ Щорічне впровадження до 100 нових моделей чайників;
✔️ Ціна чайника 50 центів або 2.15 сучасних доларів;
✔️ Використовували 2 типи печей та 3 види палива;
✔️ Початок епохи змішаних глин та формул з металами;
✔️ В 1984 році заснована Фабрика №2.

Біла етикетка або Діамантова Етикетка

🗽 Популярність виробів оригінальної Фабрики за межами Китаю, вільна торгівля і певна свобода підприємництва дала поштовх відкриттю нових фабрик №2, 3 та 4 до 1987 року, а також менших підприємств, щоб задовольнити попит. Щодня випалювалася незліченна кількість чайників різного кольору та форм, а також підробок.

🔶 Період Діамантової, Чотирикутної або Білої етикетки почався в 1987 році і поява цієї етикетки відрізнялася від появи Зеленої. Тепер етикетка слугувала не тільки експортним маркером, а і відрізняла свою продукцію від підробок і конкурентів з інших Фабрик, які використовували такі самі штампи 中國宜興 на денці чайників. Достеменно не відомо, чому етикетку почали використовувати саме в 1987 році, оскільки затверджена вона була аж в 1981 році.

💎 Перший варіант в 1987 та 1988 роках був з білим написом 方圆牌 (прямий переклад: «Квадратна етикетка») та Yixing China 紫砂 під ним. Етикетка була без ламінації і через деякий час вигорала на сонці, тому період і отримав назву «Біла етикетка». Після впровадження ламінації період почали називати «Діамантовим», а букви вже мали різні кольори, такі як золотий, срібний тощо. Для позначення періоду використовуються всі варіанти назв.

🐒 Фабрика почала активно використовувати фарбники глини для привабливості чайників, а для зменшення витрат та браку використовувати хімічні розчинники та пластифікатори, хоча покладів якісної глини залишалося доволі багато. І хоча продукція оригінальної Фабрики залишалася еталонною, їй все ж довелося підлаштовуватись під ринок, тим не менш цей період вважається початком кінця Фабрики №1.

Особливості періодів Білої або Діамантової Етикетки

✔️ Велика кількість нестандартних штампів;
✔️ Використання фарбників;
✔️ Використання хімічних речовин для обробки глини;
✔️ Спрощення технологічних вимог до якості.

Лазерна етикетка

🎢 На початку 90-х років в Їсін існувало вже 20 приватних майстерень, де працювали колишні керамісти з Фабрик, до того ж держава послабила монополію на поклади глини, що підсилило конкуренцію. І хоча слава про вироби Фабрики №1 гуділа далеко за межами материкового Китаю, але у самої Фабрики справи йшли погано. Так в 1993 році і почався період «Лазерної етикетки», круглої сріблястої етикетки з голограмою.

🪤 Фабрика №1 майже не контролювала якість чайників, більшість із них були створені зі змішаних або забарвлених глин, хоча деякі чайники виготовлялися з оригінальних. До того ж в рази збільшилась кількість підробок, а деякі імітації виготовляли приватно колишні працівники Фабрики. Лазерна етикетка повинна була захищати вироби від підробок, але оригінальний товар не дуже від підробок і відрізнявся. Якісні вироби все ж були, але обмежено.

💵 В 1997 році Фабрика №1 офіційно припинила своє існування і перейшла у приватну власність. Але це історія про справжнього Фенікса, який помер, щоб знову відродитись. Оскільки в останні роки продукція вже була геть погана, а Фабрика взагалі закрилася, то інтерес до чайників попередніх періодів різко зріс. З тих пір попит на чайники Ф1 постійно росте, бо їх цінують не тільки за якість глини, а і за інвестиційну привабливість.