
Трактат «Ода чаю» – Хандже Ї Мок, 1495 рік (Корея)
Розділ 1. Ода чаю та передмова
Людям властиво по-різному відноситись до речей, якими вони володіють; іноді просто смакують, іноді насолоджуються ними все життя без втоми, це природа людей і речей. Наприклад для Лі Бая – це місяць, а для Лю Болуня – вино, і хоча їх смаки різні, але насолода однакова. Щодо мене, то я люблю чай, і чим більше його п’ю, тим більше це усвідомлюю. Я не був знайомий з чаєм, але прочитавши “Чайний канон” Лу Юя, я зрозумів його суть і цінність.
Дуже давно Цзі Кан любив грати на гуцині та писав рапсодії, тоді як Тао Цзянь насолоджувався хризантемами та співав пісні. Кожен з них був відомим, а їх мистецтво було неперевершеним. Що ж до чаю, то його переваги вельми високі, але поки що немає того, хто славив би його відповідно його рівню. Тому, вивчаючи назви і сорти різного чаю, перераховуючи райони, де його вирощують і виробляють, оцінюючи його якості, я пишу про нього.
Дехто каже: «Чай обкладається податками, що є причиною невдоволення людей, чому ти його хвалиш?» Я відповідаю: «Це правда, але чи так було задумано і створено природою? Це все вина людини, а не чаю». Зокрема, я маю велику прихильність і повагу до чаю, тому не можу витрачати час на причіпки.
Розділ 2. Назви чаю
З давніх-давен чай називаються по-різному: ту, мінь, чуань, ше, цзя. Серед них є сорти: Долоня Безсмертного, Гроза, Пташиний дзьоб, Язик горобця, Золотий віск, Дракон і Фенікс, Імператорський, Гори, Прекрасне золото, Дух трави, Тонка гілка, Гриб Безсмертного, Ніжні тичинки, Удача, Щедрість, Щастя, Квіти гордості, Легкий пух, Чиста насолода, Самотній мандрівник, Золотий чай, Нефритова перлина, Перед дощем, Після дощу, Весняна зоря, Рання весна, Скарб, Подвійний потік, Зелена красуня, Жовтий паросток.
Іноді чай розсипний, з окремими листочками, іноді — спресований. Іноді він росте в тіні, іноді на сонці, але кожен містить в собі сутність Неба, кожен вбирає світло Сонця та Місяця.
Розділ 3. Регіони вирощування
Щодо місць його вирощування: Шіцяо, Сіма, Тайху, Хуанмей, Луоянь, Мабу, Вучжоу, Чучжоу, Веньчжоу, Тайчжоу, Лунсі, Цзинмень, Сячжоу, Ханчжоу, Сучжоу, Мінчжоу, Юечжоу, Шанчен, Вантун, Сінгуо, Гуанде, Цянчжоу, Фучжоу, Кайшун, Цзяньнань, Сіньчжоу, Фучжоу, Раочжоу, Хунчжоу, Юньчжоу, Юаньчжоу, Чанчжоу, Канчжоу, Юечжоу, Ечжоу, Таньчжоу, Дінчжоу, Сюаньчжоу, Шечжоу, Ячжоу, Меншань, Хуошань.
В цих місцях дуже щедрий грунт та багато каміння, що дозволяє кореням звиватись і закріплятись, а також рясні дощі та роса.

🍀 СРІБНИЙ ЛЕЛЕКА – автентичні чайники з їсінської глини від Династії Цин до 1990х років🍀
Срібний Лелека
Срібний Лелека
Розділ 4. Краєвид чайного лісу
Місце чаю там, де гори високі і круті, що піднімаються аж до небес та виглядають велично, або затінені долини, подекуди широкі чи вузькі, вкриті туманом або освітлені сонцем. Верхів’я, де видно зірки на світанку, або підніжжя, де чутно гомін річок та морів. Дивні птахи, різні тварини, дивовижні квіти та трави, прекрасні як перлини, і гілки дерев широкі та густі, витягнуті та вигнуті.
Між каменів і скель, де духи шепочуть, там, де потоки бурхливі, там здіймається весняний вітерець та сходить сонце, яке приносить тепло, торкаючись землі і ламає кригу Хуанхе. Трави починають оживати, але ще не проросли, життєва енергія дерев повертається до коренів та гілок.
І тільки те вишукане дерево, яке росте ранньою весною, першим підкорює небо. Фіолетовий, зелений, жовтий, ранній, пізній, короткий, довгий, пробиваючись з коренів та крізь гілки, прямує вгору, розпускає пишне нефритове листя та пагони з чистого золота, створюючи тінь та густі ліси.
Легкі хмари, що танцюючи здіймаються під небом, повертаються і створюють щільні тумани, віддзеркалюють безмежність на витонченість. Це найгарніше видовище у всьому світі! А вітерець, народжений у печерах, пролітає поряд і збирає мої слова, несучи їх з собою.
Розділ 5. Сім чаш чаю
Візьміть нефритову чашу і вимийте її, закип’ятіть воду з кришталевого джерела і дивіться як з’являється бліда пара на поверхні, що схожа на літні хмарини, подібні до тих, що підіймаються вгору від гірських вершин, дивіться як утворюються білі хвилі і піна, подібні до тих, що несуть бурхливі весняні річки. Кипіння води таке ж шумне, як осінній вітерець, що пролітає крізь бамбук і кедри, а аромат завареного чаю пливе подібно дерев’яним човнам під Червоними Скелями.
Розслаблено насолоджуюсь своїм напоєм на одинці, і мої очі бачать те, що не бачили. Чай вміє втішати та піднімати настрій, хіба це не перша ступінь якості?
Він здатен поліпшувати самопочуття, хіба це не середня міра якості? Чай може лікувати хвороби, хіба че не найвища якість? Достатньо лиш сісти, склавши ноги, взяти ківш чистої води і зварити еліксир безсмертя на білому камінні.
Випивши першу чашу, нутрощі зволожуються.
Випивши другу чашу, душа оживає і бажає безсмертя.
Третя чаша зцілює хворе тіло, лікує голову від болю, а душа віддається високим прагненням подібно Лу Со, виринаючи в хмарах та беззупинно виховуючи в собі ідеали старця з Цзоу.
Після четвертої чаші з’являється сила і рішучість, енергія наповнює подих, а світ стає маленьким, наче я піднявся на Тайшань. Навряд це відчуття так легко усвідомити.
Випивши п’яту чашу дух хтивості зникає, а тіло стає наче труп – глухе і сліпе, одягнене в убрання з хмар і готове летіти до місяця з білим Луань.
Шоста чаша відкриває серце для сонця та місяця, для всього живого на цій землі, а неосяжна сила дозволяє бути на очеретяній циновці і одночасно наздоганяти Чао Фу та Сю Ю (Чао Сю), віддавати шану Бо Ї та Шу Ци (Ї Ци) та вітати неосяжного Шан-ді.
Ще не випито навіть половини сьомої чаші, а свіжий вітерець народжує нові думки, що пролітають через величний ліс, що густо росте біля Пенлай, прямо в Небесну Браму.
Розділ 6. П’ять призначень
Смак чаю не тільки надзвичайно довгий, але й прекрасний, і коли оцінюєш його призначення, то це неможливо ігнорувати. Коли вночі холодний вітерець народжується в Нефритовому залі, а на плетеному ліжку для читання хочеться розкрити тисячі томів і вчитись, ні на мить не перериваючись, поки губи не згниють як у Дун Шена, а зуби не повипадають як у Хань Цзи. Що допоможе це зробити? Це і є перше призначення.
Наступне. Після того, як Цзоу Янь прочитав свої вірші в палаці династії Хань, був кинутий у в’язницю правителем Сяо Лян. Його тіло висохло і стало схоже на гілку, обличчя змарніло і стало сірим, а душевне здоров’я похитнулося. І тільки чай дозволяв його серцю горіти, а розуму – відганяти погані думки. Це друге його призначення.
Далі, як тільки імператор видає наказ про возз’єднання земель під Небом, то імператорські посланці передають його до правителів земель. Що, як не чай, може допомогти встановити дружні і теплі стосунки між місцевим господарем і прибулим посланцем? Це третє його призначення.
Також, коли відлюдники з гори Тяньтай та монахи з гори Цинчен медитують, повільно вдихаючи силу гострих скель, соснового коріння та повітря, а їх спраглі животи гуркотять наче грім, то що вгамує їх спрагу як не чай? Це його четверте призначення.
І останнє. Коли закінчуються банкети у Золотій Долині та Кролячому саду, а люди, ще не протверезівши, вертаються по домівках, і їх печінки розриваються від вина після п’яти ночей сп’яніння, то що може дати відсіч демонам смерті? Тільки чай! І це його п’яте призначення.
Розділ 7. Шість якостей чаю
Також пізніше я дізнався, що чай має шість якостей: він має в собі якості Імператора Яо та Ю Шунь, бо дарує довге життя; він має в собі чесноти Юй Фу та Бянь Цяо, бо лікує хвороби; він посланець благородності Бо Ї та Ян Чженя, бо підіймає та зміцнює дух; він посланець високої моралі Двох Мудреців та Чотирьох Старців, бо робить серце та душу вільними; він посланець твердої волі Хуан-ді та Лао-цзи, бо дарує можливість стати безсмертним; він посланець духовної сили Чжунні, бо привчає до впорядкованості життя.
Колись Ю Чуань хвалив його, Лу Юй прославляв його, Шен Юй за допомогою нього творив, і через нього не повернувся назад Цао Є. Він зробив думки Бай Цзюї безтурботними, наче тихе село навесні, а після десяти років осені, душа Су Дунпо нарешті отримала спокій.
Він звільняє від п’яти бід, швидко наближає до восьми істин. З милості Творця я насолоджуюсь ним під одним дахом разом з давніми мудрецями.
Хіба ж можна вживати зілля безумства Ї Ді, що змушує нутрощі розриватись, а кишки гнити, призводить до втрати моралі та гідності, змушує вкорочувати собі вік?
Розділ 8. Духовна практика. Епілог
Радію та співаю:
Я народився в цьому світі,
Багатім так на хвилі зла.
Що буде як тебе покину,
Хто дасть втрима́тись за життя?
І кóли цвітнуть квіти вранці,
Заходить сонце, місяць сяє.
Ми завжди разом із тобою,
Та межі щастю не буває.
Тянь Цзунь завжди поряд зі мною,
Суворі дав він напуття́:
Життя – це є корінням смерті,
А смерть – коріння для життя.
Дивись за внутрішнім здоров’ям,
Бо головною є душа.
Без неї те, що є назовні,
Зав’яне й згине як трава.
Як плавав дух по мудрих водах,
Писав Цзі Кан в своїм трактаті,
Як схилами гір доброти,
Садив дерева благодаті.
Коли душа знаходить мудрість,
То й насолоди слід чекати.
О чай, ти – ліки мого серця!
Навіщо іншого шукати?
Про автора

Автор: Хандже Ї Мок (寒齋 李穆 1471 – 1498)
Оригінальна назва: Ча Бу 茶賦 (Cha Bu)
Радий повідомити, що корейський трактат, який раніше існував корейською, китайською та англійською мовами, тепер доступний українською. «Ода чаю» 茶賦 — це унікальний твір, оскільки він є першим в своєму роді для Кореї, а його автора називають Батьком корейського чаю.
Хадже Ї Мок (寒齋 李穆 1471-1498) народився в знатній родині часів Династії Чосон. Вже в 14 познайомився з чаєм завдяки своєму учителю та наставнику. В 25 років Хадже відправився навчатися до Пекіну, де мав змогу спілкуватися з видатними постатями того часу, що і зіграло головну роль у написанні трактату. В 28 років Хандже був страчений, а його твір — забутий. Тільки у 1585 році твір був опублікований його онуком, після чого майже 400-річний період забуття. В 1914 році його нащадки опублікували текст знову, а в 1981 — перевидали. Сучасна версія перекладена на англійську братом Ентоні.
Читайте також:
Трактат «Життепис Є Цзя» – Су Ши, 1098 рік
Трактат «Нотатки про чай» – Цай Сян , 1050 рік
Трактат «Розповідь про варіння чаю та якість джерельної води» – Є Цінчень, 1040 рік




Залишити відповідь