Поділись з друзями в соцмережах
Дикі чайні дерева. Офіційне та наукове визначення
- Вступ
- Передумови
- Нові закони щодо охорони стародавніх чайних дерев
- Дикі дерева
- Перехідні дерева
- Культивовані дерева
- Здичавілі дерева
- Висновок
Вступ
Чай з диких дерев — це популярна тенденція останніх років, яка викликана впровадженням регулювань та каталогізації дерев в провінції Юньнань. А що може бути привабливіше для спекуляції ніж щось популярне?
Таким чином ринок поступово наповнюється чаєм з диких дерев, походження яких підтвердити неможливо. І проблема не тільки в продавці, а і у відсутності якихось конкретних регуляцій, бо навіть якби і хотілось взяти довідку про автентичність, то не вийшло би — їх не існує.
В цій статті ми розберемо що насправді собою являє дике дерево, що визначає його дикість і чи існує воно взагалі. Розглянемо всі існуючі форми дерев та їх відмінності, від дикого, дикорослого і здичавілого до перехідного і плантаційного. Дізнаємось яка робота ведеться зараз в Юньнані з обліку стародавніх або диких дерев, та що нам споживачам це дасть в майбутньому.
Стаття розділена на два блоки. В першому блоці мова йде про затверджені Регламенти щодо оцифрування і каталогізацї чайних дерев Юньнані, що дозволить нам відслідковувати походження чаю з конкретного дерева. В другому блоці описуються всі форми чайного дерева.
Передумови
Китай ще з середини 80-х років веде політику збереження національних ресурсів, які нещадно експлуатували під час правління Мао. Також Китай взявся за масштабне створення рекреаційних зон та озеленення раніше непридатних земель.
Ще в далекому 1988 році затвердили «Закон про охорону дикої природи КНР» , з якого все і починається, хоча зі скрипом і дуже повільно. Знадобилося аж 19 років після затвердження закону, щоб заборонити писати на упаковках чаю «дикий чай». Це зробили для того, щоб відповідати «Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни» та вільно торгувати зі світом.
Про це детальніше ви можете прочитати у цій статті:
Назви замінили на «старе дерево» або «древнє дерево», але ж дикі дерева нікуди не ділися. Так вони на певний час стали не дуже популярними до останніх років, поки в 2023 році не прийняли нові регламенти щодо класифікацій диких дерев та їх збереження. Тобто законодавчий інфопривід створив попит.
Перші регламенти вводили ще на початку нульових, але тоді не було жодних загальноприйнятих нормативів. Статистичні дані, які надавали окремі повіти та села, були дуже суб’єктивними, не відповідали реальності, а вік дерев та їх походження часто були прикрашені для кращих продажів.
А я нагадаю, що початок 2000-х років — це період «Пуерної бульбашки», коли ціни на чай росли кожного дня, тож додавати зайві нулі до віку, а з плантації робити дерева на папері — було нормою.
Так і тривало до 2019 року, поки за новий єдиний регламент не взялися відомства Юньнані. 30 листопада 2022 проект був ухвалений, а 1 березня 2023 року був оприлюднений та набрав чинності.
Нові закони щодо охорони стародавніх чайних дерев
Новий затверджений регламент називається «Положення провінції Юньнань про охорону стародавніх чайних дерев». Регламент певним чином ігнорує наукові обґрунтування та класифікацію, але це проєкт, офіційна мета якого звучить так: «Положення прийнято з метою забезпечення ефективної охорони стародавніх чайних дерев, упорядкування їх охорони, управління та використання, збереження біорізноманіття і сприяння сталому розвитку».
В тексті документа сказано, що під Стародавніми чайними деревами (далі просто дерева) розуміються дикорослі та культивовані дерева. Тобто було вирішено все узагальнити, але критерії для визначення стародавнього дерева ще простіші: вік дерева становить 100 років і більше або діаметр стовбура на висоті 10 см від поверхні ґрунту становить 15 см і більше.Тільки з цього стає зрозуміло, що мета закону не виокремити ботанічні терміни, а зробити актуальну базу даних наявних ресурсів дерев.
Регламент містить 30 статей з обов’язками, які покладаються на представників місцевої влади і органів лісового господарства, а також власників та користувачів дерев. Всі вимоги перелічувати не будемо, а виокремимо найважливіші:
- Дерева оцифровуються з призначенням власного коду;
- Дерева беруть під контроль і охорону, а також вносять до планів соціально-економічного розвитку;
- Заходи з обліку і охорони фінансуються державою; В охорону також входить встановлення відповідних знаків та періодичний огляд дерев;
- Обов’язки за оцифруванням, доглядом та охороною дерев у яких є власник покладаються на власника;
- Періодичний контроль шкідників, стану ґрунту та повітря;
- Заборона збору посадкового матеріалу іноземцями;
- Отримання дозволу не тільки на вирубку або пересаджування дерев, а навіть на проведення наукових досліджень;
- Загибель дерева визначає спеціальна комісія з офіційним видаленням дерева з реєстру;
- Штрафи за пошкодження або незаконну вирубку дерев від 10 000 юанів до карної відповідальності.
І найголовніше це те, що Регламент є офіційною заявою і є обов’язковим до виконання, а не носить рекомендаційний характер, як у випадку з іншими документами з початку 2000-х років.
На створення бази, внесення в базу, моніторингу дерев та екології, охорони, впровадження дозвільної системи, а також функціонування адміністрацій, потрібні кошти. Звісно, що весь цей бал буде оплачувати кінцевий споживач, тобто ми. В той же час такі зміни нас захищатимусь від підробок.
Заохочується і підтримується охорона продукції із зазначенням географічного походження, а також реєстрація сертифікаційних торгівельних марок із географічним зазначенням.
— Стаття 23 Регламенту
Уряд провінції повинен створити платформу великих даних для управління інформацією про стародавні чайні дерева, забезпечити відкритість відповідної інформації та підтримувати функціонування систем простежуваності продукції, отриманої зі стародавніх чайних дерев.
— Стаття 25 Регламенту
Вже 30 липня 2023 року вийшов «Регламент проведення обстеження та реєстрації стародавніх чайних дерев провінції Юньнань». І тут все набагато цікавіше, ніж в попередній постанові, оскільки новий документ розширює поняття визначення дерев згідно з нормативами, наприклад згідно зі стандартом LY/T 3311 про «Стародавні чайні дерева».
В нормативі додатково визначається Стародавнє чайне дерево, яке поділяється на здичавіле та культурне, надається поняття окремих чайних дерев та груп дерев, а також затверджується перелік даних для збору.
Так при обстеженні дерева збираються відомості про форму власності, місцину зростання, гору, ґрунт, площу поширення насаджень, походження дерева, його стан, діаметр стовбура, діаметр крони, висоту, вік тощо.
Окремо повинно зазначатись географічне положення, тобто провінція, префектура, повіт, селище, назва гори або саду, висота над рівнем моря та GPS-координати. Ці дані разом з фотографією вносять в реєстр.
❗️Чому це все важливо для нас споживачів? Після завершення перевірки реєстраційної інформації кожному стародавньому чайному дереву буде присвоюватись унікальний реєстраційний номер та QR-код. Тобто в майбутньому ми зможемо відслідкувати походження чаю в онлайн-базі, а з такою базою даних продавцю буде важче маніпулювати інформацією.
Дикі дерева
Дикі дерева поділяються на генетично дикі та дикорослі. Ці два поняття ніколи не відокремлюються один від одного на “ринку”, що створює плутанину, але це дуже різні поняття. Настільки різні, що одного з них просто не існує в деяких випадках.
Генетично дикі
Незважаючи на те, що справді дикі популяції чайної рослини китайського типу досі не виявлені, у гірських районах Південного Китаю знайдено напівдикі форми та стародавні чайні дерева.
— З наукової статті Indications for Three Independent Domestication Events for the Tea Plant and New Insights into the Origin of Tea Germplasm in China and India Revealed by Nuclear Microsatellites.
Під китайським типом маються на увазі рослини Camellia sinensis var. sinensis — чай з вузьким листом, або той, що зазвичай росте на плантаціях. Тобто var. sinensis не має генетично диких рослин, принаймні на даний момент не було знайдено.
Систематичне вивчення генетичних ресурсів диких чайних рослин розпочалося у 1980-х роках і дало змогу виявити численні дикорослі види чаю, природним ареалом яких є провінція Юньнань на південному заході Китаю. Більшість із них є близькими родичами Camellia sinensis, зокрема Camellia tachangensis, Camellia taliensis, Camellia crassicolumna, Camellia gymnogyna та інші, які також належать до секції Thea.
— З наукової статті Genetic Divergence between Camellia sinensis and Its Wild Relatives Revealed via Genome-Wide SNPs from RAD Sequencing
В цій статті мова йде про інший тип чаю — Camellia sinensis var. assamica, тобто ассамський різновид, генетично диких рослин якого не виявлено також.
Існують дійсно дикі родичі китайської та асамської камелії, які також використовуються в якості чайної рослини. Чай з них роблять в основному місцеві нацменшини для власного споживання, але в продажу знайти їх майже неможливо. Вони охороняються як науково та селекційно цікаві рослини, до таких відноситься та ж Camellia taliensis. Але генетично диких Сamellia sinensis var. assamica та Сamellia sinensis var. sinensis в природі не існує, або ще не знайшли.
Camellia taliensis – генетично дика.
Сamellia sinensis var. assamica та Сamellia sinensis var. sinensis, з яких ми п’ємо чай – не існує генетично диких.
Дикорослі
Дикорослий чай, це чай з рослин обох камелій (Сamellia sinensis var. assamica та Сamellia sinensis var. sinensis), але у розмноженні яких не брала участі людина. Справа в тому, що чай розмножують живцюванням або щепленням, в такому разі до нової рослини переносяться материнські гени, тож нова рослина буде фактичною копією.
Дикороси же розмножуються насінням, а такий вид розмноження робить нові рослини непередбачуваними. Вони можуть бути настільки гіркими, що не будуть придатними для вживання, або навпаки — перевершать материнське дерево за якостями.
В Регламентах як раз зазначено, що дерева про які йде мова саме дикорослі, а не генетично дикі. Ми вже згадували про норматив LY/T 3311, його немає у відкритому доступі, але на його основі написана стаття зі систематизацією, в якій зазначено:
Популяція дикорослих чайних дерев — це сукупність диких чайних дерев, що зосереджені на певній території, займають визначений простір, домінують у складі деревостану як єдине угруповання та виконують важливі екологічні функції.
— з нормативу Proposal of Candidate System for the Globally Important Agricultural Heritage Systems
В цій цитаті сказано найголовніше для розуміння — дикоросле дерево повністю вбудоване в екологічну нішу, на відміну від плантаційних чайних дерев. Тому в регламентах додатково зазначили групи дерев, а також окремі дерева.
Групи дикорослих чайних дерев
Групи природного походження, яке зазнало незначного антропогенного впливу, має суцільну площу не менше 0,5 му (≈333 м²), у якому домінуючі чайні дерева мають вік 100 років і більше або діаметр біля основи 15 см і більше, а щільність становить не менше 5 дерев (або кущів) на ≈666 м².
Одиночне дикоросле чайне дерево
Одиночне дикоросле чайне дерево віком 100 років і більше або діаметром біля основи 15 см і більше, а також окремі репрезентативні дерева, що мають особливу наукову, історичну, культурну чи іншу цінність.
Перехідні дерева
Особливий інтерес становить зразок Camellia taliensis var. bangwei, який на сьогодні вважається єдиною у світі напівдикою формою чайної рослини. Попередні дослідження морфологічних ознак і каріотипу показали, що ця форма поєднує характерні риси як культурних, так і диких чайних рослин
— З наукової статті Genetic Divergence between Camellia sinensis and Its Wild Relatives Revealed via Genome-Wide SNPs from RAD Sequencing
На основі наукових досліджень у статті зі систематизації зазначили:
Стародавні перехідні чайні дерева є свідченням процесу одомашнення та використання чайних дерев людиною. Уздовж середньої та нижньої течії річки Ланьцан і сьогодні можна знайти стародавні перехідні чайні дерева віком понад 1000 років. Одним із найвідоміших прикладів є стародавнє перехідне чайне дерево Банвей.
Воно розташоване в селі Банвей, повіті Ланьцан, на висоті 1900 м над рівнем моря. Це великолисте чайне дерево з прямостоячою кроною та густими гілками. Його висота становить 11,8 м, розмір крони — 8,2 × 9,0 м, а діаметр стовбура біля основи — 1,14 м.
— з нормативу Proposal of Candidate System for the Globally Important Agricultural Heritage Systems
Не існує генетично диких Camellia sinensis var. assamica та Camellia sinensis var. sinensis, але існує генетично дикий різновид Camellia taliensis. Більш того існує перехідний різновид Camellia taliensis var. Bangwei, тобто прямо зараз в селі Банвей росте живий представник давнього одомашнення чаю людиною.
Для розуміння можна додати, що Camellia taliensis чудово схрещується з Camellia sinensis. Цілком ймовірно, що давня людина цілеспрямовано робила гібриди для підвищення врожайності або стресостійкості. Скоріше за все існували і більш старі представники, але вони могли не дожити до наших днів.
Культивовані дерева
Під цим критерієм маються на увазі чайні сади або плантації, за якими веде догляд людина. Зазвичай такі насадження не мають звичайних лісових ярусів, а їх екосистема складається із самих чайних дерев або кущів та трави.
Найдавніше культивоване чайне дерево має поважний вік аж у 3200 років. Воно росте в селі Цзиньсю повіту Фенцин, його висота близько 10,6 м, діаметр стовбура близько 1,84 м, окружність стовбура: близько 5,82 м; діаметр крони приблизно 11–12 м і відноситься до асамської камелії Camellia sinensis var. Assamica.
Здичавілі дерева
На відміну від культивованих садів або плантацій цей критерій має складнішу структуру. В Регламентах їх називають «Стародавні культивовані чайні дерева та давні чайні плантації».
І тут також може виникнути плутанина з дикорослими рослинами, але на одній умовній стародавній плантації можуть рости як здичавілі так і дикорослі рослини, і вони різні.
Справа в тому, що дикороси беруть свій початок від культурних дерев, за якими перестали доглядати. Тобто якщо існує якась закинута плантація або окреме одиночне дерево, то ці дерева здичавілі, а їх нащадки — дикороси.
Також в покинутих садах, а в деяких місцях сади перетворилися на ліси, сформувалася стала екосистема з ярусами: верхній ярус з нечайними деревами, середній ярус чайних рослин і чагарників, нижній трав’яний ярус.
Висновок
Єдиний мінус у всій цій історії це те, що Гу Шу 古树 або древні дерева, все ж таки вважаються дерева віком від 100 років. Виходить, що кущ – рослина до 30-40 років, маленьке дерево Сяо Шу 小树 від 50 до 70 років, великі дерева 大树 Да Шу в районі 90 років, а древні від ста.
Це сильно зміщений діапазон років, оскільки стадії від куща до древнього дерева відбуваються в межах всього 100 років. В той же чай древнім вважається і сторічне дерево, і те, якому 3200 років. При тому, що дерево набуває своєї остаточної зрілості тільки в 200 років з ботанічної точки зору. Про це ми писали тут.
В іншому тенденція дуже радує, головне, щоб ця ініціатива не була зроблена на колінці, як це сталося з ідентифікацією кодів для органічного чаю. Якщо ж це зроблять нормально, то у нас є шанс мати ту саму “довідку про автентичність” на кожен чай, що заявлений як чай з Гу Шу.
https://www.ynrd.gov.cn/html/2022/sssjrdcwhdsswuchy_1130/19706.html
https://lcj.yn.gov.cn/html/2023/gfxwj_0803/200.html
https://lcj.yn.gov.cn/html/2023/zcjd_0803/69505.html
https://hbba.sacinfo.org.cn/stdDetail/5654d5707de584b34fc4a256bc67cd871cfed20152a8742e2e1b1423b7239dc1
https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371%2Fjournal.pone.0151424
Залишити відповідь